Струнка тополя тяглась до неба,
А місяць вгледів і покохав,
Стискав в обіймах промінням білим,
Зітхав тихесенько і… цілував…
Струнка тополя в знесиллі ніжнім
Тремтіла листям й тяглась в блакить,
Струнка тополя кохала ніжно…
…А щастя світле - це тільки мить!
………………………………………..
Ніч проминула… зник місяць срібний.
Струнка тополя сама стоїть…
Стоїть самотня… струнка і горда,
Лиш серця рана огнем горіть…
Дмитро Тась