Вже бузина цвіте. Бренить журба…
За вітром всі розвіялись кульбаби.
Схилилась мовчки, мов горбата баба…
Вже бур’яни пахучі розрослись
І незабаром заіскрить суниця…
А у землі нем’ята ще спідниця…
А вітер мне жита - летить, летить,
Нашіптує слова, кладе цілкунки.
Це літне літо села й городи
Вбирає в соковиті визерунки.
Шитво червоне буде в-осени,
А поки зелінь - бур’янове свято!
Молюся дню, молюся бузині
Крізь соковитих трав зелені грати!..
Дмитро Тась
Чернігів, 1924